Реферат: Бібліографічна продукція

Бібліографічна продукція – це зафіксована бібліографічна інформація, що одночасно є результатом процесів її підготовки, і засобом обслуговування споживачів. Тобто бібліографічна продукція є кінцевим результатом процесу первинної бібліографічної обробки документів, результатом і засобом процесу первинної бібліографічної обробки вихідної бібліографічної інформації відповідно з конкретними потребами або засобами і, нарешті, основним засобом доведення бібліографічної інформації до споживачів.

Бібліографічна продукція – це передусім сукупність різноманітних бібліографічних посібників. Поняття «бібліографічний посібник» охоплює дуже широкий діапазон документально фіксованих способів існування бібліографічної інформації. По суті будь-яка бібліографічна інформація, зафіксована в певній завершеній документальній формі (нехай це письмова довідка, виконана на запит споживача, або друкований покажчик літератури, бібліографічний плакат, що містить один бібліографічний запис, чи каталог бібліотеки), є бібліографічним посібником (БП).

Розрізняють наступні основні форми бібліографічної продукції:

- бібліографічні видання – окремі (листівки, плакати, закладки включно), серійні, періодичні і продовжувані;

- несамостійні видавничі форми (внутрішньокнижкові, внутрішньо журнальні, внутрішньо газетні, прикнижні, пристатейні бібліографічні матеріали);

- карткові форми (каталоги і картотеки);

- механізовані і автоматизовані бібліографічні (документографічні) видавничо-поліграфчні системи;

Бібліографічний посібник як основний вид бібліографічної продукції

Найбільш поширеним способом існування бібліографічної інформації є бібліографічний посібник, що являє собою впорядковану множину бібліографічних записів. Сукупність бібліографічних посібників, що видані за певний період або якщо вони формують певний масив, називаються бібліографічною продукцією. Бібліографічна продукція не тільки відображає в скороченому вигляді документопотік з тієї чи іншої галузі чи теми, але й в певним чином слугує показником міри дослідження проблеми, характеризує її тематичні межі.

На підставі аналізу бібліографічного посібника можуть бути виявлені автори чи колективи авторів, що вивчають певну проблему. Бібліографічні посібники можуть надати інформацію про діяльність тих чи інших організацій, виявити підходи і напрями у вивченні теми, схарактеризувати ступінь розробки даної проблематики в конкретних країнах і в результаті – бути джерелом даних при формуванні книговидавничої політики зацікавлених у цьому видавництв.

Складання бібліографічних посібників – один з найважливіших напрямів діяльності бібліотек з бібліографування документів. При цьому об’єм роботи зі створення бібліографічних посібників прямо залежить від типологічних особливостей бібліотеки та її розміру: чим більша бібліотека, тим різноманітніша її діяльність у цьому напрямі.

В основу складання будь-якого бібліографічного посібника покладені загальні методи бібліографування, що створюють певну модель, яка розкриває і забезпечує практичну реалізацію найбільш суттєвих і типових рис створюваного посібника. Для «доведення» посібника до потрібного рівня, забезпечення його відповідності всім висунутим до нього вимогам необхідні специфічні прийоми бібліографування, вибір яких зумовлюється темою посібника, його видом, цільовим і читацьким призначенням. З цією метою застосовують авторські методи бібліографування. Опанування загальних і приватних методик є обов’язковою складовою професійної підготовки бібліографа.

Складання бібліографічних посібників відбувається в три етапи:

1. підготовчий;

2. основний (аналітичний та синтетичний;)

3. кінцевий.

При створенні бібліографічних посібників з простою структурою окремі етапи або їх складові можуть зникати або значно спрощуватися.

Підготовчий етап створення бібліографічного посібника складається з:

1. Вибору і вивчення теми.

2. Розробки плану-проспекту.

3. Вияву документів по темі посібника.

Вибір і вивчення теми зумовлюється насамперед актуальністю і соціально-суспільною значимістю майбутнього посібника, потребами читачів в літературі конкретної тематики, можливостями бібліографічної організації, відсутністю готової бібліографічної продукції з обраної теми. Суттєву користь в упорядкуванні діяльності по підготовці бібліографічних посібників приносять плани-проспекти видавничої діяльності установ, що займаються бібліографуванням або пошук такої інформації на їх електронних інтернет-сторінках.

Обрана тема потребує докладного вивчення, тривалість якого зумовлюється об’єктивними факторами (складністю, новизною, мірою опрацювання,документальним забезпеченням) і суб’єктивними (професійним рівнем бібліографів, досвідом створення посібників, матеріальними і технічними можливостями бібліографічної установи). В ході вивчення теми відбувається детальне знайомство з понятійним і термінологічним апаратом, суттю самої проблеми, основними працями провідних вчених певної галузі, матеріалами дискусій і наукових конференцій. В найбільш складних ситуаціях на цьому етапі необхідно звертатися до спеціалістів певної галузі задля консультаційної і методичної допомоги.

Розробка плану-проспекту необхідна перш за все при підготовці крупних по об’єму і складних за структурою бібліографічних посібників. План-проспект містить обґрунтування актуальності і новизни теми, виявлення цільового і читацького призначення майбутнього посібника. Тематичні рамки посібника зумовлюються його основною ідеєю, яку повинна розкрити сукупність відібраних документів. При розробці плану-проспекту до цього процесу важливо залучити найбільшу кількість зацікавлених сторін: укладачів, користувачів, спеціалістів-консультантів. Виявлені на цьому етапі зауваження значною мірою є гарантією успіху майбутнього готового продукту.

Виявлення документів з теми посібника, з однієї сторони є завершальною операцією підготовчого етапу, а з іншого, - по суті відноситься до основного етапу створення посібника, оскільки на цій стадії вже відбувається початковий відбір, тобто присутні елементи оцінки документів, що бібліографуються. Основна задача на цьому етапі полягає в максимально повному виявленні документів, а оцінка та відбір мають попередній характер. Результатом цієї діяльності є створення масиву бібліографічних записів по темі посібника – це початкова «синтезуюча» операція, що передує глибокому змістовому аналізу документів.

Основний етап створення бібліографічного посібника складається з двох підетапів: аналітичного та синтетичного.

До аналітичного підетапу відносять:

1. Загальний бібліографічний аналіз документів.

2. Уточнення бібліографічних описів

3. Анотування та реферування.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--